9 березня в Україні відзначатимуть день народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди свята бібліотека Благовіщенського НВК №2 запрошує всіх шанувальників українського слова взяти участь у конкурсі «Шевченківські читання» на краще виконання творів великого Кобзаря.
Конкурс проводиться для учнів 1-4 класів з 01.03 по 09.03.2021
Конкурс проводиться для учнів 1-4 класів з 01.03 по 09.03.2021
Умови конкурсу "Шевченківські читання" - записати на відео виразне читання на пам'ять твору Т.Г.Шевченка. Відео відправити у вайбер (0678352580). Творчий підхід вітається!
Оголошення результатів 10 березня!
В бібліотеці Благовіщенського НВК №2 Ви можете взяти збірки віршів Т.Г.Шевченка!
Галерея творчості
Поезія
Із-за гаю сонце сходить,
За гай і заходить.
По долині увечері
Козак смутний ходить.
Ходить він годину,
Ходить він і другу.
Не виходить чорнобрива
Із темного лугу,
Не виходить зрадливая...
А з яру та з лісу
З собаками та псарями
Іде пан гульвіса.
Цькують його собаками,
Крутять назад руки
І завдають козакові
Смертельної муки;
У льох його, молодого,
Той пан замикає...
А дівчину покриткою
По світу пускає.
------------------------------------------------
Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє!
Черевиків немає,
А музика грає, грає,
Жалю завдає!
Ой піду я боса полем,
Пошукаю свою долю,
Доленько моя!
Глянь на мене, чорнобриву,
Моя доле неправдива,
Безталанна я!
Дівчаточка на музиках
У червоних черевиках,—
Я світом нуджу.
Без розкоші, без любові
Зношу мої чорні брови,
У наймах зношу!
------------------------------------------
Якби з ким сісти хліба з'їсти
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось.
Та ба! Нема з ким. Світ широкий,
Людей чимало на землі...
А доведеться одиноким
В холодній хаті кривобокій
Або під тином простягтись.
Або... Ні. Треба одружитись,
Хоча б на чортовій сестрі!
Бо доведеться одуріть
В самотині. Пшениця, жито
На добрім сіялись лану,
А люде так собі пожнуть
І скажуть: «Десь його убито,
Сердешного, на чужині...»
О горе, горенько мені!
-------------------------------------------------
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
---------------------------------------------
Ой сяду я під хатою
На вулицю гляну,
Як-то тії дівчаточка
Без своєї Ганни,
Без моєї Ганнусеньки
У хрещика грають.
І граються невесело,
І не так співають
Дівчаточка. А моєї
Голубки немає.
У свекрухи десь воркує,
Мене виглядає.
Коментарі
Дописати коментар