5 березня – 115 років від дня народження української поетеси, драматурга Наталі Львівни Забіли.

Народилася письменниця 5 березня 1903 року у місті Петербурзі у дворянській родині. Батьки навчалися в художньому училищі Штігліца, тому у сім’ї панувала атмосфера захоплення художнім словом, музикою, живописом. Наталя багато читала, зокрема, твори Т. Шевченка, і вже в дитинстві писала вірші, казки, оповідання1917 року сім’я переїхала до України і оселилася в невеличкому селищі Люботин Харківської області. Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям рано довелося заробляти собі на життя. Наталя закінчила прискорений курс гімназії, працювала в різних місцях. Кілька років вчителювала в селі Старий Люботин під Харковом. Пізніше навчалася на історичному відділенні Харківського інституту народної освіти. Вийшла заміж за письменника Саву Божка, в сім’ї народився син Тарас.У студентські роки писала прозу та поезію для дітей. 1924 року у кам’янець-подільській газеті «Червоний кордон» вперше надрукований її вірш «Війна – війні». Після закінчення інституту працювала в Українській книжковій палаті, співробітником редакції журналу «Нова книга».У 1926 році вийшла друком перша книжка поезій Наталі Забіли «Далекий край», а 1927 року – оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра», через рік – віршоване оповідання «Про маленьку мавпу».Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року у Києві.У 1988 році редакцією дитячого журналу «Малятко» засновано Літературну премію імені Наталі Забіли за найкращий літературний твір та найкраще ілюстрування. У 2013 році у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про відзначення 110-річчя з дня народження Наталі Забіли заснуванням державної премії за твори для дітей.