Народився Василь Сухомлинський
в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали
вчителями.
Він вчився в рідному селі у
школі і в 1933 році закінчив семирічку. Василь Сухомлинський вчився в медичному
технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет.
У 17 років він став вчителем
заочної школи недалеко від рідного села; працює викладачем української мови і
літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до
педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал.
Читати та любити книги Василя
Олександровича навчав дід Омелян, в якого була надзвичайно велика бібліотека.
У 1941 році під час Другої
світової війни добровольцем йде на фронт. На фронті Василь Олександрович був
двічі поранений, довго лікувався в евакогоспіталях. Тяжким було поранення в
руку. Хірурги хотіли її ампутувати. Але він не дав цього зробити. Лікарю
довелося двічі оперувати Василя Олександровича, але руку він все-таки не
ампутував.
Після одужання з червня 1942
року В.О.Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем
російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР.
Крім ерудиції,
В.Сухомлинський мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною
скромністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав
власні твори до восьмої), людяністю.
Також педагог володів
кількома іноземними мовами. У багатьох напрямах педагогічної науки він
випередив свій час..
2 вересня 1970 року серце
Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Йому судилося народитися
і померти у вересні, і це символічно, бо вересень – це початок нового
навчального року.
З легкої руки
В.О.Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які
змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його
найскладніші взаємозалежності.
Коментарі
Дописати коментар