Його соціально-педагогічні погляди – суттєвий внесок у
розвиток соціальної педагогіки як науки.
Народився 13 березня 1888 р. в с. Білопілля (нині Сумська
обл.) у сім’ї робітника залізничних майстерень. Закінчив міське чотирьохкласне
училище в Крюкові (поблизу Кременчука) і педагогічні курси при ньому
Вчительську діяльність розпочав у 1905 році з роботи у
Крюківському училищі, потім працював у школі ст. Долинська, що на Херсонщині. У
період 1914 – 1917 рр. навчався у Полтавському учительському інституті. Знову
учителював у Крюкові і Полтаві. У 1920 р. Макаренку доручили організувати
поблизу Полтави в с. Ковалівка колонію для неповнолітніх правопорушників. За
період роботи у цьому закладі він створив принципово нову систему виховання, а
сам заклад став відомим у всій країні. У 1921 р. колонії присвоїли ім’я
Горького.
У 1927 р. Макаренко брав участь в організації дитячої
трудової комуни ім. Дзержинського в Харкові і згодом очолив її. Тут він також
запроваджував свою виховну систему. У 1985 році залишив комуну. Його призначили
заступником начальника управління дитячими виправними колоніями в НКВС. З 1937
р. переїхав до Москви, де займався літературною роботою та читанням лекцій на
педагогічні теми для вчителів, батьків і громадськості. Помер видатний педагог
1 квітня 1939 року.
Макаренко залишив багату педагогічну спадщину, написав понад
150 творів (романи, повісті, сценарії, науково-педагогічні статті). Найбільш
відомими є "Педагогічна поема", "Книга для батьків",
"Методика організації виховного процесу" та ін.
А.С. Макаренко приділяв увагу вихованню громадянських
якостей дітей у сім’ї. Він наголошує на тому, що у сім’ї росте майбутній
громадянин, майбутній діяч, майбутній борець. Треба ясно усвідомлювати свої
власні батьківські бажання. А.С. Макаренко застерігає батьків, що якщо вони
виховають погану людину, горе від цього буде не лише їм, але й багатьом людям і
всій країні. Соромно повинно бути давати суспільству поганих або шкідливих
людей.
У "Книзі для батьків" міститься багато корисних
порад щодо виховання працелюбства у сім’ї, здійсненні статевого виховання,
формування культурних навичок тощо.
Досвід А.С. Макаренка як соціального педагога, унікальний.
Мало хто в історії соціальної педагогіки зумів так вдало втілити свою теорію в
практику і добитись вражаючих результатів, маючи справу з важкими підлітками. Є
статистика: за 15 років своєї роботи (1920-1935 рр.) через колективи, створені
Макаренком, прийшло біля 3000 правопорушників і безпритульних, що стали гідними
людьми, кваліфікованими спеціалістами. Возвеличення Макаренка почалось ще в
30-ті рр., і довгий час він вважався одним з найбільш видатних вітчизняних
педагогів. Його ім’я і праці широко відомі за кордоном. У кінці 80-х 90-х років
ХХ ст. окремі погляди Антона Семеновича піддавались критиці. Були опубліковані
критичні статті Г.Ващенка з приводу діяльності А.С. Макаренка. Проте здобутки
виховної системи Антона Семеновича є незаперечними, а соціально-педагогічні
ідеї актуальні на сучасному етапі, коли загострились соціальні проблеми
суспільства.
Коментарі
Дописати коментар